Що може бути краще української зими... Коли в повітрі кружляють зорі, що тануть при найменшому дотику. В голові з'являються дитячі мрії і починаєш вірити в казку. Та в серцях рибалок зароджується особлива мрія. Мрія яка тягне на замерзлі ріки і озера, попри холод і небезпеку. І напевно, вся суть не в кількості чи якості хвостів на білих зорях, що вкривають все довкола. Вся суть полягає в відчутті, коли пробивши недоторканий лід, опускаєш свою снасть і серце тріпоче в передчутті. І все інше не важливо!
Ну от лід покрив водойми і нарешті випала можливість вийти на риболовлю... Вирішив витягнути з собою і свого батька. Довго думали куди вирушити і було вирішено випробувати удачу на ставку під тематичною назвою Поплавок. Пройшовши метрів 200 вершини, вирішили пошукати окуня тут.
Пробивши кілька лунок, опускаю вольфрамову мормишку в формі банана з одним мотилем і на білосніжному покриві затріпотів перший смугастий розбишака. Через пів години риба зовсім перестала цікавитись наживкою. Рубали лід, шукали все було марно ((.
Але ближче до вечора риба знову активізувалась...
Здебільшого попадались невеличкі окуні і іноді йоршики. Риба брала без особливого апетиту. Хотілось чогось більшого... В надії знайти більшого окуня я почав рубати лунку за лункою і врешті решт вдача мені посміхнулась!
На черговій лунці опускаю мормишку і ще не встигла вона дійти до дна, як кивок сильно зігнувся )! Кілька секунд боротьби і от горбатий красень вже на льоду!
За той вечір було спіймано ще не один десяток онкунів.
Деякі були приємного розміру...
Майже кожна лунка приносила по кілька риб.
Тож, по завершенню цього дня, можна сміливо сказати - мрії здійснюються !
Ну от лід покрив водойми і нарешті випала можливість вийти на риболовлю... Вирішив витягнути з собою і свого батька. Довго думали куди вирушити і було вирішено випробувати удачу на ставку під тематичною назвою Поплавок. Пройшовши метрів 200 вершини, вирішили пошукати окуня тут.
Пробивши кілька лунок, опускаю вольфрамову мормишку в формі банана з одним мотилем і на білосніжному покриві затріпотів перший смугастий розбишака. Через пів години риба зовсім перестала цікавитись наживкою. Рубали лід, шукали все було марно ((.
Але ближче до вечора риба знову активізувалась...
Здебільшого попадались невеличкі окуні і іноді йоршики. Риба брала без особливого апетиту. Хотілось чогось більшого... В надії знайти більшого окуня я почав рубати лунку за лункою і врешті решт вдача мені посміхнулась!
На черговій лунці опускаю мормишку і ще не встигла вона дійти до дна, як кивок сильно зігнувся )! Кілька секунд боротьби і от горбатий красень вже на льоду!
За той вечір було спіймано ще не один десяток онкунів.
Деякі були приємного розміру...
Майже кожна лунка приносила по кілька риб.
Тож, по завершенню цього дня, можна сміливо сказати - мрії здійснюються !